У Києві 15 липня відбулася презентація першого в Україні навчального курсу «Планування та організація велосипедної мобільності» і велоконцепції Васильківської громади, розробленої за участю студентів курсу, а також планів розвитку велоруху в оновленій Національній транспортній стратегії 2030.

Чому це важливо

Під час війни в Україні велосипед став доступним і надійним засобом мобільності в умовах дефіциту пального і зруйнованої транспортної інфраструктури. Зараз, через зростання населення громад і цін на бензин, розвиток велоінфраструктури став особливо актуальним. За даними Державної митної служби, імпорт велосипедів в Україну зріс на 20% за 5 місяців 2025 року. Проте брак безпечних умов обмежує його використання та заважає багатьом мешканцям міст і громад обрати велосипед для повсякденного руху. Оновлена Національна транспортна стратегія 2030 наголошує на недостатності мережі велосипедної інфраструктури як у населених пунктах України, так і між ними, для забезпечення безпечного і комфортного руху велосипедистів. Розвиток велоінфраструктури допомагає вирішити транспортні, екологічні та соціальні виклики і суттєво підвищує безпеку руху. 

В Україні критично бракує фахівців із планування велосипедної інфраструктури, а університети донедавна не мали відповідних курсів. Щоб вирішити цю проблему, у 2025 році було створено навчальний курс про планування веломобільності в Національному транспортному університеті.

Анастасія Макаренко, директорка U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва»), співрозробниця і викладачка курсу: «Велосипед під час повномасштабного вторгнення став одним із символів життєстійкості для громад. Це загострило питання наявності та безпечності велосипедної інфраструктури в українських містах і громадах, а також того, хто може її проєктувати. Тому наш курс про планування веломобільності є відповіддю на запит громад і брак фахової підготовки для організації велоруху».

Про що курс «Планування та організація велосипедної мобільності»

Пілотний навчальний курс «Планування та організація велосипедної мобільності» розроблено в Національному транспортному університеті в партнерстві з U-Cycle (громадською організацією «Асоціація велосипедистів Києва») і проєктною командою Bike City consulting. Курс є першим в українській вищій освіті на цю тему, інноваційним та орієнтованим на поєднання теорії і практики.

Ольга Куницька, професорка Національного транспортного університету, кафедра транспортних систем і безпеки дорожнього руху, співрозробниця і викладачка курсу: «Курс готує фахівців, які володіють необхідними навичками і знають, як вирішувати питання мобільності в містах і громадах та створювати умови для велоруху. Глобальною метою курсу є сформувати у студентів системне розуміння велосипедної мобільності як елементу транспортного планування та міського розвитку». 

Цільовою аудиторією стали магістри освітніх програм «Розумний транспорт і логістика для міст», а також «Транспортно-логістичні системи вантажних автомобільних перевезень». Курс успішно завершили 30 студентів Національного транспортного університету.

Потенційна майбутня аудиторія навчального курсу:

• Студенти транспортних, архітектурних, урбаністичних освітніх програм
• Майбутні проєктанти, транспортні інженери, містопланувальники
• Представники органів влади.

Теоретична лекційна частина курсу містить вивчення таких тем, як сталий розвиток та веломобільність, стратегічні і нормативні документи, форми велосипедного руху і рух на транспортних розв’язках, веломаршрути, велологістика і мультимодальність, безбар’єрність, промоція велоруху і проведення велоаудиту вулиць.

Серед лекторів були переважно українські фахівці, також лекції читали онлайн запрошені експерти з Австрії та Швейцарії:

• Ольга Куницька, професорка кафедри транспортних систем та безпеки дорожнього руху Національного транспортного університету
• Аліна Корчевська, старша викладачка кафедри транспортних систем та безпеки дорожнього руху Національного транспортного університету
• Анастасія Макаренко, виконавча директорка U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва»)
• Марина Блудша, комунікаційниця U-Cycle
• Станіслав Клименко, містопланувальник, керівник проєктної команди Bike City consulting, начальник відділу КСОДР КП ЦОДР
• Тимофій Нагорний, фахівець проєктної команди Bike City consulting, начальник відділу транспортного моделювання КП «Центр організації дорожнього руху»
• Наталія Пархитько, в.о. керівника ГО Доступно.UA
• Микола Полюхович, інспектор відділу зв’язків з громадськості Управління патрульної поліції в місті Києві, член Ради U-Cycle.
• Максим Міхеєв, старший інспектор відділу зв’язків з громадськості Управління патрульної поліції в місті Києві
• Євгеній Хоченко, Senior Project Manager, Платформа відкритих інновацій Група NOVA (Нова Пошта), Nova Tech
• David Eckel, M.Sc., консультант з планування доріг, розробки проектів та управління проектами, City of Vienna – Road Management and Construction (MA 28)
• Ольга Мартинюк, дослідниця історії велосипедної мобільності України, авторка проєкту «Велобум 1890-х у Києві», наукова співробітниця Базельського університету (Швейцарія). 

Практична частина проводилась проєктною командою Bike City consulting. Під час практичних занять студенти взяли участь у розробленні велосипедної концепції для Васильківської міської територіальної громади.

У Національному транспортному університеті назвали такі результати курсу:

• Опанування основ транспортного велопланування
• Оцінка потреб у велоінфраструктурі
• Розробка реалістичних рішень
• Готовність до співпраці з муніципалітетами.

У планах поширити курс серед інших вищих навчальних закладів України, які вже виявили зацікавленість.

Як створили велоконцепцію Васильківської громади за участю студентів

Місцем проведення практичної частини курсу стала Васильківська міська територіальна громада (45,8 тисяч мешканців) в Київській області, яка погодилася взяти участь у проєкті в 2025 році. Веломаршрут з Києва до Василькова було визначено як один з пріоритетних за результатами опитування щодо облаштування міжміських веломаршрутів  ще в 2021 році. Опитування перед розробкою велоконцепції засвідчило, що велосипед активно використувають у Васильківській громаді (1 місто і 19 сіл) як засіб транспорту, рекреації та туризму. 

Етапи роботи над велоконцепцією:

1. опитування користувачів велотранспорту та легкого персонального транспорту
2. аналітичні дослідження
3. стратегічна сесія в громаді
4. розробка та презентація велоконцепції
5. збір пропозицій та фінальна редакція.

Станіслав Клименко, містопланувальник, керівник проєктної команди Bike City consulting, начальник відділу КСОДР КП Центр організації дорожнього руху, співрозробник і викладач курсу: «Створення велоконцепції Васильківської громади – це унікальний випадок в плануванні велоруху, бо над нею працювали 30 людей протягом 3 місяців. Зазвичай веломережу проєктує в громаді команда з кількох людей, цього разу це була командна та групова робота студентів разом із проєктною командою Bike City consulting на декількох етапах. Студенти курсу аналізували результати опитування та стратегічної сесії, планували велосипедну мережу та супутню інфраструктуру громади, що лягло в основу Концепції розвитку велоінфраструктури Васильківської громади. Це був справді класний досвід, бо часто аналітику пропускають при створенні стратегічних документів, а якісна аналітика — це важливо».

27 червня 2025 року Васильківська міська рада затвердила Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури. Велоконцепція передбачає створення міських, міжміських, рекреаційних і туристичних веломаршрутів під час реконструкції вулиць та відбудови громади, однак це не означає, що веломережа може з’явитися за один день чи навіть рік. Це поступовий процес і велоконцепція показує, яким може бути нове життя вулиць, що були в громаді до війни. Електронна версія велоконцепції Васильківської громади доступна онлайн.

Богдан Шевчук, секретар Васильківської міської ради: «Розвиток велоруху у нашій громаді та створення зручних умов для цього безпосередньо впливає на підвищення безпеки руху, туристичної привабливості громади та ментального здоров’я людей».

Софія Нога, студентка Національного транспортного університету: «Це був незвичний досвід, бо це, мабуть, був перший курс, де навчання було не тільки в стінах університету, а ми мали змогу виїхати в живе середовище, спілкуватися з людьми та дізнатися в них, що вони бажають. Це корисний досвід для нас як транспортних інженерів».

Дмитро Рибалко, студент Національного транспортного університету: «Практична частина курсу про планування веломобільності дала нам змогу відчути, що ми можемо впливати на життя людей і трохи його покращити. Усвідомлення проблем і рішень щодо велоруху, які дав цей курс, має велике значення, на мою думку, бо ми є тим поколінням, яке буде відбудовувати Україну».

Розвиток велоруху в Україні: поточний стан і дослідження

Оновлена Національна транспортна стратегія 2030 оцінює поточний стан розвитку веломобільності в Україні як недостатній, порівняно з державами-членами ЄС: «Так, у Нідерландах, площа яких значно менша за площу України, загальна протяжність велодоріжок становить більше 35 000 кілометрів. Згідно з опитуванням Євробарометра (інструмент опитування, який використовується Європейською комісією, Європейським парламентом та іншими інституціями та агентствами ЄС для регулярного моніторингу стану громадської думки в Європі щодо питань, пов’язаних з Європейським Союзом), у 2019 році 8% громадян ЄС вважали своїм основним видом транспорту приватний велосипед або скутер (включаючи електричні), причому в окремих країнах цей показник був значно вищим середнього в ЄС (Нідерланди ― 41%, Швеція ― 21% і Німеччина ― 15%). Крім велосипедів, зросла популярність інших засобів мікромобільності (самокати, електросамокати, моноколеса тощо)».

Проблемою, яка потребує розв’язання для підвищення рівня веломобільності, у стратегії визначено недостатність наявної мережі велосипедної інфраструктури України як у населених пунктах, так і між ними, що становить близько 1 500 кілометрів, для забезпечення безпечного і комфортного руху велосипедистів.

За результатами дослідження Bike City Consulting, проведеного у 2024-2025 роках, лише 30,6% громад (449 з 1469 громад України) мають містопланувальні документи, які визначають розвиток велоінфраструктури. При цьому кількість так званих велоорієнтованих громад, де передбачено розвиток велоруху у концепції або стратегії громади, ще менша: 25,7% або 377 громад. Найбільше велоорієнтованих громад у Львівській, Івано-Франківській і Полтавській областях. 

Лише 3,2%, тобто 45 громад України мають свої концепції розвитку велосипедної інфраструктури. За кількістю громад з власними велоконцепціями лідирують Київська, Полтавська і Чернігівська області. 14 громад (1,1%) мають свої велоплани. Плани сталої міської мобільності є лише в 13 громадах України (0,9%). 

Документи обласного рівня, де передбачено розвиток велоруху, є лише в Київській, Закарпатській та Івано-Франківській областях.

Дослідження Bike City Consulting виявило такі проблеми: «Дуже часто в стратегічних документах велосипедний рух, велосипедний туризм та велосипедна інфраструктура заміняється або асоціюється з велоспортом. Більшість громад у планах реалізації операційної цілі з розвитку веломережі визначають або розглядають лише дороговартісне будівництво велодоріжок, хоча є інші, менш витратні види організації велоруху. Часто єдиним заходом з розвитку велоінфраструктури в громаді визначають лише встановлення однієї або декількох велосипедних парковок».

Які плани по веломобільності в Національній транспортній стратегії 2030

Сергій Деркач, заступник міністра розвитку громад та територій України: «Велотранспорт для країни дуже важливий і це закріплено в оновленій Національній транспортній стратегії 2030, затвердженій у грудні 2024 року і спрямованій на євроінтеграцію. Тому, звісно, що питання по декарбонізації, екологічному транспорту, планам сталої мобільності міст включають обов’язковість розроблення планів щодо веломобільності та велоінфраструктури. Ми як міністерство будемо все робити для того, щоб допомагати містам і робити загальнонаціональні проєкти, щоб розвивати велосипедну інфраструктуру в країні та містах».

Завдання, спрямовані на розв’язання цієї проблеми, в оновленій Національній транспортній стратегії 2030:

• сприяння підвищенню міської мобільності та розвитку мережі паркувальних зон (у тому числі для велосипедів);
• стимулювання розвитку громадського електротранспорту та використання велосипедів (у тому числі шляхом облаштування велосипедної інфраструктури під час реконструкції та будівництва нових шляхопроводів та мостів) у містах та приміській зоні;
• розвиток мережі велосипедних доріжок, прокладених окремо від автомобільних доріг загального користування, для забезпечення велосполучення між населеними пунктами, туристичних і рекреаційних велосипедних поїздок;
• збільшення частки електротранспорту та кількості велосипедів у містах та приміській зоні, забезпечення комфортного та безпечного велосполучення між населеними пунктами;
• розбудова більш безпечної інфраструктури для пішоходів та велосипедистів при підвищенні безпеки експлуатації автомобільних доріг загального користування;
• впровадження економічних та інших заходів стимулювання використання в містах екологічно більш чистих видів транспорту, зокрема електромобілів, електробусів, міського електричного транспорту (метрополітену, трамваїв, тролейбусів, автомобілів і автобусів, які працюють на CNG, зрідженому природньому газі (Liquefied Natural Gas, LNG) та біометані, водні, а також легких персональних електричних транспортних засобів і велосипедів (систем прокату легких персональних електричних транспортних засобів і велосипедів);
• забезпечення мінімізації негативного впливу об’єктів транспортної інфраструктури на навколишнє природне середовище, зменшення обсягів викидів парникових газів від транспорту та зниження споживання транспортом енергетичних ресурсів.

Анастасія Макаренко, директорка U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва»), співрозробниця і викладачка курсу: «Однією з ключових стратегічних цілей оновленої національної транспортної стратегії України 2030 є розвиток екологічного, енергоефективного, людиноцентричного транспорту з курсом на декарбонізацію. Розвиток умов для безпечного велоруху є серед завдань ухваленої стратегії і цілком відповідає євроінтеграції України та політиці Євросоюзу щодо велотранспорту».