У Лондоні та Торонто продовжують мріями про відекремлені підвісні “веломагістралі”. Вони мають збільшити кількість велосипедистів і забезпечити їм повну безпеку руху.

Британський архітектор Сем Мартін продовжує розробляти проект SkyCycle, що передбачає систему підвісних велосипедних шляхів, повністю відокремлених від автомобільних доріг. За його словами, до 2020 року кількість велосипедистів у Лондоні зросте до 1,5 мільйонів осіб. Оскільки ее можна до безкінечності розширювати традиційні велодоріжки, вирішити транспортну проблему буде неможливо.

Сара Лешкоу має певні сумніви щодо реалістичності таких задумів, але повністю не відкидає ідею “не тому що в Лондоні немає місця для велодоріжок, що є неправдою, а тому що такі велошляхи можуть служити зовсім іншим цілям”.

Мер Лондона Боріс Джонсон називає ідею “цікавою”. Справді, це не просто відокремлена велодоріжка, це велосипедна магістраль, що повністю змінить використання велосипедів, як колись автомагістралі змінили використання автомобілів.

Подібна ідея розробляється також для канадського міста Торонто. Там у рамках проекту Velo-City пропонують спорудити своєрідні “коридори” для велосипедистів, у яких буде досягнуто “динамічної циркуляції повітря”. А “зменшення повітряного спротиву збільшить ефективність їзди на велосипеді на 90%, дозволяючи набирати швидкість до 40 км/год”.

Система Velo-City діятиме як “веломагістраль”, по якій велосипедисти зможуть переїжджати з одного району в інший, передбачено також кілька пунктів, де можна буде пересісти на звичайну велодоріжку в місті. За словами розробників, система дозволятиме долати довші відстані за менший проміжок часу. Як і будь-яка магістраль, це тільки збільшить кількість велосипедів на дорогах.

Даний проект викликає багато питань не лише з огляду на вартість його релізації (9 млн доларів США за 1 милю), але й ставить під сумнів доцільність відділення велосипедного руху від автомобільного та пішохідного. Якщо велосипедисти практично зникнуть з вулиць міста, у автомобілістів не обов’язково додасться мотивації пересідати на велосипед чи бути більш уважним на дорогах. Втім, елементи згаданих проектувань можна розглядати як частину транспортної інфраструктури майбутнього – адже такі сміливі мрії можуть привести до нових рішень для транспортних проблем сучасності.

Текст і фото за матеріалами статей на TreeHugger.com (один і два) та www.velo-city.ca