Як Львів дослідив свої транспортні помилки, вивчив світовий досвід та втілює його на своїх вулицях. Подаємо запис лекції Дем’яна Данилюка з Львівської міської ради, що працює у відділі промоції, яку Дем’ян прочитав 10 жовтня 2014 на Велофорумі.

Раніше все було двоповерхове: на нижньому поверсі люди працювали, зверху жили.

Таким самим був і Львів кінця 18 століття. В центрі ратуша, впізнаєте? Усі відстані дуже короткі, і з кінця в кінець можна дійти пішки.

Але міста почали розвиватися, ставали ширшими. І почали рости також вгору.

У 60-70-х роках 20 століття Львів почав виглядати так. Мобільність була відносно хорошою, було багато громадського транспорту, і мало приватних автомобілів.

Загалом, у 50-х роках у світі пішла тенденція витіснення автомобілем усіх інших видів траснпорту. Приватного транспорту стало більше, пішоходів витіснили. Для них залишилося значно менше місця, ніж раніше. Міста перетворилися на щось таке, де немає місця для пішоходів. Але сталося так, що навіть розширення доріг не рятувало від заторів. Ось 12-смугова дорога.

А ось Львів на сьогодні.

Ми у Львові провели експеримент: у 2010 році підрахували кількість людей, які їдуть в автомобілях. Уявіть, 67% автомобілів перевозили лише одну людину, водія. Цей водій займає 12 квадартних метрів на дорозі, 12 квадартних метрів на парковці. І це лише одна людина.

Ось ще одна помилка Львова. Ми повторюємо помилки минулого, і будуємо за містом об’єкти притягання, до яких дуже важко дістатися без автомобіля.

Як бачите, люди змушені йти пішки уздовж завантаженої магістралі. Для них немає навіть тротуару. Це дискримінація.

Найважливішим показником для міст є якість життя, бо саме тоді ця якість приваблює людей, які хочуть тут жити і платити податки. Це якісні пішохідні бульвари, якісний громадський транспорт, доступний громадський транспорт, зручні тротуари й велодоріжки.

Я цього року відвідав близько семи українським міст і скрізь бачив одне і те саме. Автомобільні дороги в Україні є, хоча якісних мало. Часто вони не мають тротуарів. Або тротуари у жахливому стані, розбиті, у той час як автомобільна дорога поруч гарна та рівна.

Більше того, автомобілі ще й почали займати місця, які мають бути пішохідними.

Вас може здивувати, але що більше машин їде дорогою, то менша пропускна здатність дороги.

Тим не менш, 1/6 мешканців міста, яка володіє автомобілями, створює ці затори. А інші 500 000 мешканців від цього страждають.

Тому Львів вирішив змінити свою позицію. Нам потрібно було зрозуміти, для кого ми розвиваємо місто: для людей чи для машин. Ми вирішили – для людей.

Не секрет, що ми живемо у тій частині Європи, де велосипед ніколи не розглядався як вид транспорту, а, Здебільшого, як спорт, дозвілля. Більшість людей уявляє собі велосипедистів так:

Але насправді велосипед — це транспорт.

Також існує така байка, що в Європі не падає сніг. Тому там їздять на велосипедах. Але сніг там теж падає.

Справжні перешкоди для розвитку раціонального транспорту в Україні — Державні будівельні норми (ДБН) та Правила дорожнього руху (ПДР). Проектувальники ставлять автомобіль на перше місце при проектуванні, а повинні бути люди.

Зокрема, немає певних видів табличок, які дозволяють велосипедистам рух.

Ну і прикро, що більшість цих знаків уже є в Росії, країні, яку навряд чи можна назвати країною з розвиненою інфраструктурою.

Немає потрібних форм розмітки. Наприклад, можливість для велосипедиста стояти перед автомобілями на світлофорі – аби водій міг побачити велосипедиста і не зачепити його.

Немає світлофорів для велосипедистів, і це у 2014 році!

Також наші ДБНи кажуть, що смуга руху має бути 3,75м, і це призводить до того, що для пішоходів часто лишається 1 метр. Уявість, це шлях і для пішоходів, і для велосипедистів. І ми цього зараз змінити не можемо.

Подивіться на порівняння Львова з Амстердамом, який є дуже подібним до нашого міста за площею, кількістю мешканців та часом заснування. Зверніть увагу на суму, яку залучив міський бюджет з паркування.

Безкоштовне нелегальне паркування – проблема усіх українських міст. У 2013 році, коли Львів дослідив проблему паркування і почав збирати гроші за парковку, місто заробило 3 мільйони гривень за рік і спрямувало їх у міський бюджет.

Ось наше бачення транспортної системи у Львові: люди, громадський транспорт, пішоходи, велосипедисти. І автомобілі – лише коли вони дійсно потрібні.

З нових ідей Львова, які вважаємо вдалими: на вулицях, які ремонтуються, ми повністю відмовилися від асфальту. Всюди у нас тротуари з плитки.

Якщо концепцією розвитку велоінфраструктури Львова передбачена велодоріжка чи велосмуга, то можете бути певні, під час реконструкції або ремонту цієї вулиці велодоріжка або велосмуга тут з’явиться.

Львів відкрив пішохідну зону в центрі міста, це старе місто, межі 18 століття.

Ми будуємо велодоріжки, як би це не було важко. Створюємо додаткові об’єкти інфраструктри для велосипедистів.

Намагаємося з партнерами встановлювати велостоянки.

Проводимо популяризацію через вуличні виставки.

І ми їздимо на велосипедах щодня.

Ми вважаємо, що нам потрібен енергонезалежний транспорт. У ці часи, коли нам нелегко, ми повинні усвідомлювати, що ми країна, де немає багато ресурсів, тому наша якість життя не зросте, якщо ми будемо використовувати енергозалежний транспорт.

Дізнайтеся більше про Велофорум: http://veloforum.org

Слідкуйте за новинами в facebook: https://www.facebook.com/veloforum.conference

Використовуйте хештег #Veloforum