Велосипед як хобі, як робота, як транспорт, як розвага. А що для вас велосипед? З якою метою його використовуєте і як до цього прийшли? Хто вони, члени Асоціації? Майже щодня нас стає все більше та більше – уже більше 400!
Знайомтесь – Богдан Яремчук
Фото: Оксана Вергелес
Як давно ти їздиш на велосипеді?
Дитинство провів на колесах, з настанням підліткового віку закинув. Та от минулої весни, після 9-річної перерви, просторами мозку пробіг імпульс зацікавленості: як воно катати на велі зараз? Як сприйматиметься, що відчуватиму, наскільки фізично витягуватиму?
Вирішив поекспериментувати. Дякуючи другу Олександру, отримав таку спробу без купівлі велосипеду – він позичив мені свого двоколісного товариша на два місяці. Щиро кажучи, я гадав, що такого періоду мені вистачить з головою. Вважав, що от зараз загорівся бажанням і переповнився ентузіазмом, та покатаю трохи і все це вщухне. Ага, зараз)
З якою метою його використовуєш?
Просто взяти вел і виїхати з дому – це вже особлива частота відчуттів. Інакше починаю взаємодіяти зі світом, сприймати реальність з іншого ракурсу. Отримувати в розпорядження насиченішу палітру швидкості та зливатися з рухом в одне ціле – це те, що дає доступ до психологічних станів “польоту” та “невагомості”.
Інколи на спусках я перемикаюсь на останні зірочки, розганяюсь до межі й під впливом швидкості починаю відчувати гострувато-вогняне лоскотання в грудях. Почуття-наркотик, що кожну секунду розширює до космічних масштабів та дає випити її всю до останнього. Політ скрізь мить.
Інколи катаю повільно-повільно, безсоромно розглядаючи обличчя перехожих. Знаєте, це цікаво ставати свідком безлічі життєвих ліній. Цікаво уявляти картинки, що стоять за поглядами та мімікою людей, цікаво намагатися підставити себе у такі епізоди. Ми всі на одній кулі крутимося у Всесвіті, всі сусіди на одному космічному кораблі. В той же час, кожен унікальний і у різні напрямки свої сили життєві спрямовує. Поєднання цих двох усвідомлень породжує стан, коли на думки перестає діяти сила тяжіння власних переконань і пристрастей. Настає невагомість в голові.
А взагалі, крутити педалі по місту – хороший спосіб тримати в тонусі тіло і мозок. І найгарніше, що спосіб цей дико приємний і жодного вольового примусу не потрібно, щоб вдаватися до нього.
Фото: Оксана Вергелес
Як прийшов до цього?
Поява велосипеда співпала зі зміною ряду внутрішніх векторів. Переїхав до іншого житла, звільнився з роботи, завершив стосунки. Почав глибше налагоджувати комунікацію з собою, зважувати щирість власних поривів, усувати внутрішні дисонанси. І велосипед дуже гармонійно доповнив ці процеси. Він наповнював мене враженнями, виснажував тіло, заповнював легені повітрям, мозок думками. Він дав мені ту взаємодію з собою, потребу в якій інтуітивно мав давно.
Що для тебе велосипед?
Ракета, а я – космонавт:)
Фото: Оксана Вергелес
Що ти думаєш про АВК і чому приєднався?
АВК – це ідейна команда. Зваблює справжня, щира націленість на результат. Діяльність не для галочки і не для фікції, а тому що так вважають розумом і так відчувають серцем. Це кльово і співпадає з моєю життєвою позицією.
Ще кілька слів: твоє побажання майбутнім велосипедистам і Києву.
Люди, будьте сміливішими і експериментуйте. Життя одне і більше його не буде. Будьте допитливими, шукайте своє. Крутіть педалі своєї долі, не зупиняйтесь. Постійно рухайтесь, не дозволяйте душі лінуватися.
А ти, Київ, ставай більш велосипедним – зеленіше будеш:)
Хочете бачити Київ велосипедним? Приєднуйтеся до Асоціації велосипедистів Києва. Що більше нас буде, то швидше ми будемо жити в комфортному місті!