Координатор U-Cycle з адвокації та безпеки руху Богдан Лепявко пішов служити в ЗСУ. Богдан розповів, як виглядає служба зсередини, чому вирішив мобілізуватися і про що мріє після перемоги. Якщо хочете допомогти йому і його частині, шукайте реквізити в кінці статті.
— Що робиш зараз?
Служу в Збройних Силах України. Спочатку наш батальйон був у Чернігові, а після відступу російської армії ми досі на Чернігівському напрямку. Зараз у нас тихо, але готуємося до того, щоб у разі чого зупиняти клятого ворога ближче до кордону, не пропускати вглиб.
У перші дні в армії незвично і страшно, але доволі швидко звикаєш. Найважчий за відчуттями був четвертий день, після нього стало морально легше і звички потроху напрацьовуються. Мені дуже допоміг мій досвід життя в студентському гуртожитку і любов до турпоходів. Спати у спальнику, де прийдеться поруч з іншими людьми, і їсти тушонку — взагалі для мене не проблема. Найбільша ж біда — це брак гігієни, хоча значною мірою вже також звик. До обстрілів також швидко звикаєш, сприймаєш як щось фонове.
Забезпечення непогане, але незакриті питання є. Зв’язок дуже поганий, тому вибачайте, якщо комусь відповідаю надто довго. Дуже вдячний всім за фінансову та моральну підтримку, ви вже врятували здоров’я і життя не одного бійця.
— Чому ти почав це робити?
Я відчув, що так треба, і зрозумів, що моє місце зараз тут. Я планував мобілізуватися в Києві, але так вийшло, що опинився в Чернігові і зробив це тут. Це два мої рідні міста, обидва були атаковані. На подвір’ї військкомату в Чернігові бачив багато припаркованих велосипедів. Люди приїжджають з навколишніх сіл, щоб вступити до лав ЗСУ. Справжній bike to war.
Хочу, щоб мої діти виросли в Україні. Хочу, щоб ми всі мали можливість ходити в затишній кав’ярні, на українські кінострічки, гуляти мирними містами, любити і насолоджуватись життям. Займатися тим, чим нам подобається. До війни я працював заради того, щоб країна розвивалась і ставала більш європейською. Тому якщо це втратити, то вся моя робота піде до дупи.
— Про що ти мрієш після перемоги?
Мрію відновлювати Україну і продовжувати змінювати міське середовище на краще. Я готовий працювати там, де мої знання будуть потрібні після перемоги, щоб країна розвивалась. Я хочу продовжити робити те, чим займався раніше в U-Cycle — адвокацією велосипедної інфраструктури та безпеки руху.
Звичайно, дуже хочу зустрітись зі своїми друзями, які мене підтримують, і рідними людьми — коханою, донькою, мамою.
За минулий рік я багато чого змінив у своєму житті, виніс і віддав купу своїх старих речей і планував оновити гардероб. Що ж, мрії збуваються, тому мрійте обережно.
Хочу дуже всім подякувати за всі слова підтримки, які отримую від вас щодня. Бо настрій (втім, як і у звичайному житті) буває різний, а тут і зараз особливо цінно читати приємні слова. Ви всі неймовірні і все робите правильно. Дуже багато турботи, взаємодопомоги, любові, підтримки. Не маю слів. Дякую всім, хто б де не був і що б не робив. Може, кожен себе і відчуває краплею, але якщо заходити у фейсбук раз на три дні, то бачиш просто неймовірної потужності потік. Продовжуйте! Все буде Україна!
Якщо ви хочете допомогти, додаємо реквізити для збору коштів на актуальні потреби батальйону, де служить Богдан.
КУЯНЦЕВА ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА (UAH)
Номер картки Приват 5363542013012399
IBAN: UA563052990000026200665968982
KUYANTSEVA OKSANA (EUR)
Номер картки Приват 5168742214982054
IBAN: UA383052990000026201745974969
BANK OF BENEFICIARY:JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X
