Громадська організація U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва») звернулася до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України з пропозиціями доопрацювати проєкт оновленого Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) на період до 2030 року як експертна організація у сфері розвитку велосипедного транспорту та сталої міської мобільності. 

За результатами аналізу поточного проєкту документа встановлено, що велосипедний транспорт практично не згадується як інструмент виконання цілей НПЕК, зокрема у вимірах «Декарбонізація» та «Енергоефективність». Це суперечить як чинній національній політиці, так і стратегічному курсу Європейського Союзу. 

«Відсутність велосипедної мобільності в НПЕК 2030 зробить документ неповним і таким, що не відповідає сучасним європейським стандартам кліматичного планування. Включення цих цілей дозволить Україні реально скоротити імпортозалежність від викопного палива, розвантажити енергосистему та виконати зобов’язання щодо декарбонізації транспортного сектору. Велосипедний транспорт є критичним елементом життєстійкості громад в умовах війни та “зеленого” повоєнного відновлення», – ідеться в зверненні U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва»).

Включення велотранспорту до НПЕК 2030 є технічною вимогою для гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС у сферах енергетики, клімату та транспорту. 

1. Обґрунтування: велотранспорт як чинник енергонезалежності

Велосипедний транспорт безпосередньо впливає на виконання цілей у секторі «Транспорт», який є одним із найбільших джерел викидів: 

• Декарбонізація: велосипеди мають нульовий рівень прямих викидів CO_2. Це критично для досягнення цілей “European Green Deal” (скорочення викидів на 90% до 2050 р.) та зобов’язань України щодо кліматичної нейтральності. 
• Енергоефективність: перехід з авто на велосипед — це найефективніший спосіб зменшення споживання викопного палива (бензину, дизеля) та навантаження на енергосистему (навіть у порівнянні з електромобілями). 
• Фінансова стійкість: оновлення НПЕК з урахуванням велотранспорту допоможе Україні відповідати критеріям фінансування в межах плану Ukraine Facility та іншим «зеленим» фондам ЄС, які пріоритизують проєкти з високим рівнем екологічної ефективності, що допоможе залучати ресурси на «зелене» відновлення громад. 

2. Відповідність стратегічному курсу (Україна та ЄС): 

1) Національна транспортна стратегія 2030 (Постанова КМУ №1550) прямо визнає розвиток велосипедної мобільності в Україні недостатнім і встановлює чіткі цілі, які мають бути відображені в НПЕК: 

• Визнання велотранспорту «зеленим»: стратегія класифікує велосипед як екологічно чистий вид транспорту, розвиток якого безпосередньо впливає на зниження споживання енергоресурсів та зменшення викидів парникових газів. 
• Стимулювання використання: документ передбачає впровадження економічних заходів для стимулювання вибору велосипеда як основного транспорту в містах. 
• Інфраструктурні зобов’язання: стратегія вимагає розбудови безпечної велоінфраструктури та її інтеграції в мультимодальні ланцюги (зокрема через розвиток систем прокату та велопарковок). 

2) Declaration on Cycling (2024) — цей документ, підписаний на рівні Єврокомісії, Європарламенту та Ради ЄС, офіційно визнає велосипед одним із найбільш сталих та ефективних засобів транспорту. Декларація прямо зобов’язує країни-члени (та кандидатів на вступ) суттєво збільшити безпечну веломережу та подвоїти кількість кілометрів, проїханих на велосипеді, до 2030 року. Вона наголошує, що велорух має бути інтегрований у національні плани з енергетики та клімату (NECP) як стратегічний інструмент декарбонізації. 

3) EU’s Sustainable and Smart Mobility Strategy (2020): Стратегія визначає чіткий вектор на створення «зелених» транспортних вузлів та сталу міську мобільність. Вона ставить за мету подвоєння протяжності велоінфраструктури та розвиток мультимодальності, де велосипед стає основним транспортом для поїздок на «останню милю» у поєднанні із залізницею та громадським транспортом. 

3. Комплексні пропозиції U-Cycle до розділів НПЕК 2030 

Чого критично не вистачає щодо велотранспорту у поточному проєкті оновленого НПЕК 2030: 

1. Термінологія: відсутні терміни «велосипедний транспорт», «мікромобільність», «активна мобільність». 

2. Індикатори (KPI): немає жодного цільового показника щодо частки поїздок на велосипедах (“Modal Share”). 

3. Заходи: Відсутній захід щодо розробки та впровадження 

національної політики з розвитку велосипедного транспорту та мікромобільності, яка мала б стати частиною реалізації НПЕК. 

4. Фінансування: не передбачено механізмів спрямування коштів (наприклад, з екологічного податку або міжнародної допомоги) саме на розвиток велоінфраструктури. 

Пропонуємо офіційно визнати велотранспорт пріоритетним низьковуглецевим видом транспорту в межах секторальної політики НПЕК. та інтегрувати наступні цілі, заходи та показники до структури оновленого Національного плану, що дозволить сектору транспорту виконати свої зобов’язання із декарбонізації. 

До розділу «Заходи щодо скорочення викидів та Декарбонізація»: 

1) Цільовий показник (KPI): Досягнення частки поїздок на велосипедах у загальній структурі міської мобільності (modal share) на рівні не менше 10% до 2030 року. 

2) Безпека: зменшення на 50% кількості загиблих та серйозно травмованих велосипедистів (принципи Vision Zero). 

3) Освіта: інтеграція навчання велосипедній безпеці до національної шкільної програми (кампанія «Велосипедом до школи/#Bike2School). 4) Моніторинг: впровадження національної системи збору та аналізу даних щодо інтенсивності велодвигу. 

До розділу «Інвестиції, фінансування та Енергоефективність»: 

1) Інфраструктура: розбудова щонайменше 5000 км безпечних велошляхів (згідно до принципу “Build Back Better”). 

2) Державна підтримка: запровадження субвенції на розробку Планів сталої міської мобільності (SUMP), Планів/Програм/Концепцій розвитку велосипедної інфраструктури та проєктної документації для веломереж.

3) Цільове фінансування: виділення щонайменше 1% інвестицій у транспортну інфраструктуру виключно на велосипедні проєкти.

4) Професійний розвиток: запровадження освітніх програм та підготовка фахівців із організації планування веломобільності щороку на базі профільних українських ВНЗ. 

До розділу «Мультимодальність та Муніципальний розвиток»: 

1) Інтермодальність: адаптація 50% швидкісних потягів та 30% міського транспорту для перевезення велосипедів; створення перехоплюючих велопаркінгів на 70% вокзалів. 

2) Інклюзивність: забезпечення 100% безбар’єрності нової інфраструктури для людей на кріслах колісних та користувачів легкого персонального транспорту (ЛПТ). 

3) Логістика та туризм: Підтримка розвитку міської логістики на вантажних велосипедах (cargo-bikes) у контексті “доставки останньої милі” та інтеграція України в європейську мережу веломаршрутів EuroVelo. 

U-Cycle  (ГО «Асоціація велосипедистів Києва») надіслала свої пропозиції під час офіційного збору пропозицій до оновленого НПЕК, який тривав до 28 лютого, і готова надати експертну підтримку для коректного формулювання цих пропозицій у фінальному тексті НПЕК 2030.