Вчороа я відвідав єдину в Києві велодоріжку по вул. генерала П.Григоренка. Я взяв з собою фотоапарат, щоб зафіксувати зрушення, які там пройшли за останні півроку – з того часу, як АВК зацікавилася цім об”єктом.

Проте жодного зрушення, яке варто було б зафіксувати на світлині, за цей час не відбулося.

Нагадаю, що АВК ще в червні цього року звернулося до влади м. Києва зі скаргою на неналежне утримання цієї доріжки. Я не буду наводити тут текст цієї скарги бо він лише доповнює фотографії, які ми надіслали міським чиновникам разом зі скаргою.

Втім, сказати, що стан речей абсолютно не змінився неможна. Успіхи в боротьбі є і у автомобілістів і у міста.

Спершу про приємне – тепер ніхто не може сказати, що не знав, що паркується на велодоріжці. КП “Київдорсервіс” виконало свою частку роботи і встановило на всіх перехресттях і в”здах на прибудинкові теріторії новеньки знаки “велосипедна доріжка” і “виїзд велосипедистів”. Маленька, але перемога. Тепер ми можемо вимагати від ДАІ евакуації автівок-порушників.  Відмазка “а я не знал” більше не проходитиме.

Але самих автівок порушників стало більше. Вони заасфальтували ще ділянку роздільного газону і намалювали там свою розмітку, почали встановлювати запори, які не дозволяють тим, в кого нема ключа, паркуватися на нашій доріжці. Тобто відбувається те, що і повсюдно – автівок більшає і вони вже не вміщаються навіть на незаконно захопленій теріторії.

Ці світлини з роздільною здатністю, достатньою для типографського відтворення а також листи міських органів з цієї проблеми зберігаються в архіві АВК.