U-Cycle презентувала пакет пропозицій змін до Правил дорожнього руху України, які стосуються велотранспорту та легкого персонального транспорту, 16 квітня 2026 року в Українському кризовому медіацентрі на пресбрифінгу за участю представників Міністерства внутрішніх справ і Національної поліції України, Міністерства розвитку громад і територій України і представниць Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна та U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва»).

Пакет пропозицій є результатом національного партисипативного процесу напрацювання актуальних змін до Правил дорожнього руху за участю громадськості та експертного кола з різних регіонів України. Пакет пропозицій змін передано в Міністерство внутрішніх справ України.

Наводимо пряму мову учасників та учасниць пресбрифінгу і публікуємо фото, відеозапис онлайн-трансляції та презентацію про ключові положення пакету пропозицій змін до Правил дорожнього руху України в частині велотранспорту і ЛПТ.

Ірина Шевченко, координаторка збору пропозицій змін до ПДР України у частині велотранспорту та ЛПТ, U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва»):

«Процес збору пропозицій був організований у кілька етапів. Спочатку ми провели воркшоп у Києві, після чого відкрили збір письмових пропозицій онлайн. Далі відбулися дві публічні консультації онлайн. Загалом до процесу було залучено близько 40 організацій із 18 регіонів України — це представники шкіл, громадських організацій, університетів, міністерств і профільних установ. Це був масштабний і важливий процес, і я щиро вдячна всім, хто долучився».

Ключові пропозиції змін до ПДР України щодо велотранспорту:

• У частині велотранспорту ми пропонуємо запровадити нові визначення, зокрема: «велоінфраструктура», «велосипед з електропідсиленням», «велосипедна вулиця», «делініатор», «байкбокс / лівоповоротна зона», «зона лівого маневру в два етапи» та інші. Багато з цих понять уже використовуються на практиці або визначені в ДСТУ, але відсутні в ПДР.
• Окремо пропонується змінити підхід до розділу про велосипедистів: замість «вимог» запровадити структуру, що включає права, обов’язки, заборони та рекомендації. Блок рекомендацій є новим для українських ПДР, але відповідає європейській практиці.

• Важливий аспект — регулювання руху дітей. Пропонується чітка вікова градація:

до 7 років — рух тротуарами у супроводі дорослих;

7–10 років — велодоріжки, велопішохідні зони, за їх відсутності — тротуари;

10–14 років — ті ж умови, а також можливість руху проїзною частиною у супроводі дорослих;

з 14 років — повноцінний рух проїзною частиною.

• Також пропонується врегулювати питання перевезення пасажирів, зокрема з урахуванням сучасних рішень (наприклад, перевезення дітей або людей з інвалідністю).
• Щодо розташування велосипедиста на дорозі — пропонується замінити формулювання «якомога правіше»  на «безпечне положення». У деяких випадках безпечніше рухатися ближче до центру смуги, щоб бути більш помітним для водіїв.

• Також пропонується дозволити велосипедистам рух пішохідними переходами в окремих випадках і внести це в ПДР у такому вигляді:

«6.4. Велосипедист має право:

з) перетинати проїзну частину та прилеглу територію або виїзд з неї по пішохідному переходу у таких випадках:

1. велосипедна смуга або велопішохідна доріжка переривається на ділянці переходу;
2. пішохідний перехід прилягає до велосипедної інфраструктури;
3. рух проїзною частиною починається або завершується по переходу;
4. пішохідний перехід є регульованим;

у цих випадках велосипедист має дати дорогу пішоходам та рухатися зі швидкістю, співмірною зі швидкістю пішохода».

Серед інших важливих пропозицій змін:

• впровадження байкбоксів і повороту ліворуч у два етапи;
• дозвіл руху велосипедистів парами;
• уточнення правил перетину доріг велодоріжками;
• можливість руху через пішохідні переходи зі швидкістю пішохода;
• запровадження норми безпечної дистанції 1,5 м при обгоні;
• заборона зупинки авто на велоінфраструктурі;
• розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо впровадження велосипедних вулиць.

Ключові пропозиції змін до ПДР України щодо ЛПТ:

У другій частині пропозицій змін до ПДР, що стосуються легкого персонального електротранспорту, пропонується надати користувачам подібні права до велосипедистів, із певними уточненнями. Зокрема:

• дозволити рух тротуарами з 12 років 
• у супроводі дорослих;
• з 14 років — дозволити рух велоінфраструктурою та проїзною частиною;
• визначити технічні параметри такого
• транспорту (до 1 кВт і до 25 км/год).

Презентація пропозицій змін до ПДР України: велотранспорт і ЛПТ

Анастасія Макаренко, виконавча директорка U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва»):

«Уже понад 10 років ми системно працюємо над підготовкою змін до ПДР, ДБН та інших нормативних документів. Зміни виникають органічно — з практики користувачів і запитів активної велоспільноти. При цьому ми не діємо одноосібно: наша роль — фасилітаційна й лідерська водночас. Ми будуємо відкритий процес і залучаємо до нього експертів, громадськість та представників державних інституцій. Це, на нашу думку, є продовженням демократичних змін у країні та внеском у розвиток громадянського суспільства.

Важливим етапом став 2021 рік, коли Міністерство внутрішніх справ ухвалило великий пакет змін до ПДР, напрацьований спільно з експертами. Водночас частину пропозицій тоді не вдалося реалізувати.

Після 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, роль велосипедного транспорту суттєво змінилася. У багатьох містах і громадах велосипед став не просто засобом для дозвілля чи спорту, а повноцінним, а іноді й єдиним доступним видом транспорту — інструментом життєстійкості. Саме тому важливо створювати умови для безпечного велоруху.

Зміни до ПДР у цьому контексті є особливо актуальними ще й тому, що вони не потребують значних бюджетних витрат. 

В умовах війни, коли ресурси спрямовані передусім на оборону, це дає можливість уже зараз покращувати регуляторне середовище і закладати основу для розвитку сталої мобільності.

У контексті євроінтеграції України та гармонізації законодавства і нормативки зміни до ПДР — це перший практичний крок, який можна реалізувати вже зараз. Ми також сподіваємося, що ці оновлення дадуть поштовх до формування повноцінної національної політики у сфері велотранспорту, адже наразі вона відсутня як окремий стратегічний документ».

Катерина Квашницька, координаторка програми «Сприяння демократії», Фонд ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна:

«Для Фонду імені Генріха Бьоля принципово важливо підтримувати ініціативи, які поєднують експертне знання, громадську участь і відповідальне формування публічних політик. І я вважаю, що саме таким прикладом є національний партисипативний процес підготовки змін до Правил дорожнього руху у частині велотранспорту та легкого персонального транспорту.

Ця робота також є важливою з точки зору гармонізації українського законодавства з європейськими підходами до безпеки дорожнього руху — зокрема з принципами Vision Zero, European Green Deal та Sustainable and Smart Mobility Strategy. Вона також відповідає зобов’язанням України в контексті європейської інтеграції.

Для нас особливо цінним є відкритий та інклюзивний підхід, який було застосовано в цьому проєкті. Проведено послідовну роботу — від воркшопів до збору пропозицій, публічних консультацій і передачі напрацьованого пакета до відповідних органів. Це є якісним прикладом співпраці між експертною спільнотою, громадським сектором і державними інституціями».

Віктор Греков, головний спеціаліст Департаменту взаємодії з Національною поліцією України, Міністерство внутрішніх справ України: 

«Пріоритетом Міністерства внутрішніх справ, безумовно, є забезпечення безпеки дорожнього руху. У цьому напрямку ми постійно взаємодіємо з поліцією, реалізуємо спільні проєкти, зокрема з Міністерством розвитку громад і територій. Наразі також триває робота над окремими питаннями, пов’язаними з Правилами дорожнього руху».

Олександр Крюков, головний інспектор відділу договірної роботи та міжнародного співробітництва управління правового забезпечення та міжнародного співробітництва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України:

«Правила дорожнього руху є основою регулювання дорожнього руху, тому якщо своєчасно їх оновлювати, враховувати сучасні тенденції, аналізувати статистику та вчасно ухвалювати відповідні рішення і зміни, це, безумовно, дозволяє підвищити рівень безпеки на дорогах. Що стосується велосипедної тематики, я ознайомився з напрацюваннями — є як зауваги, так і пропозиції. Їх потрібно обговорювати, і я впевнений, що в процесі роботи ми зможемо дійти спільного рішення та певного консенсусу». 

Сергій Богомаз, головний інспектор відділу дорожнього руху управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України:

«Наші Правила дорожнього руху є практичними, але потребують оновлення. Частина норм уже застаріла, з’являються нові виклики — зокрема, розвиток електричного персонального транспорту, який наразі не повною мірою врегульований. Так само є питання і щодо велосипедистів. Європейські країни активно розвиваються, їхні міста змінюються — так само, як і наші. Тому нам важливо поступово наближати свої Правила дорожнього руху до європейських підходів: щось оновлювати, щось додавати, а від застарілих норм — відмовлятися. Цей процес має бути безперервним. Ми рухаємося вперед і підтримуємо ці зміни. Департамент патрульної поліції, Національна поліція України підтримує розвиток велоінфраструктури. Ми готові долучатися до опрацювання змін, надавати практичні рекомендації, враховувати досвід інших країн і разом напрацьовувати рішення — десь залишати чинні підходи, десь додавати нові».

Олександр Дяченко, начальник Управління внутрішніх автомобільних перевезень Міністерства розвитку громад та територій України:

«Ми детально вивчили ваші пропозиції змін до ПДР. Хочу зазначити, що обсяг виконаної роботи є значним — і вона справді корисна, адже зміни до Правил дорожнього руху є необхідною частиною вирішення конкретної задачі.

Наша спільна мета — спростити пересування, зокрема міським транспортом, зробити його комфортнішим, безпечнішим, доступнішим і дешевшим. З урахуванням специфіки, про яку ми сьогодні говоримо, йдеться також про екологічність і користь для здоров’я — і це, безумовно, позитив.

Водночас зміни до ПДР — це лише один, хоч і дуже важливий, елемент. Великий шматок роботи вже зроблено, але в загальній стратегії це лише одна цеглинка. Щоб пересування містом на велосипеді чи електросамокаті стало справді безпечним і зручним, необхідно зробити ще низку кроків. По-перше, це питання контролю та відповідальності. Дуже добре, що сьогодні до обговорення долучені представники Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ. Як мешканець Києва, я щодня спостерігаю ситуації, коли смуги громадського транспорту, призначені також для велосипедистів, фактично зайняті приватними автомобілями. У таких умовах говорити про комфорт і безпеку складно. Ці питання мають вирішуватися через ефективний контроль і відповідальність за порушення.

По-друге, це розвиток інфраструктури. Норми, які закладаються в ПДР, мають бути реалізовані в містах. Для цього потрібні аналітика, ресурси і системна робота з органами місцевого самоврядування, щоб відповідна інфраструктура з’являлася і розвивалася. По-третє, важливими є стимули для громадян користуватися альтернативними видами транспорту. Лише комплексне вирішення цих трьох напрямів дозволить досягти результату: збільшення кількості велосипедистів і користувачів легкого електричного транспорту, а також зменшення навантаження на дороги від приватного автотранспорту. У перспективі це також означає відмову від застарілих рішень, таких як дизельні маршрутки, і перехід до більш сучасного транспорту».

Святослав Товстига, начальник відділу міського транспорту Управління внутрішніх автомобільних перевезень Міністерства розвитку громад та територій України:

«У контексті євроінтеграції зміни до Правил дорожнього руху в частині велосипедного руху є актуальними та релевантними. Вони безпосередньо пов’язані з планами сталої міської мобільності, які Україна впроваджує в межах своїх євроінтеграційних зобов’язань. Таким чином, оновлення ПДР щодо велотранспорту є одним із елементів євроінтеграційного процесу. Хоча це не є прямою вимогою, проте такі зміни частково відповідають загальному курсу на наближення до європейських стандартів, зокрема в рамках інтеграції велосипедної інфраструктури в систему транс’європейської транспортної мережі».

Орест Олеськів, заступник директора з питань розвитку велосипедної інфраструктури, Львівська міська рада (онлайн):

«Я особисто долучався до цих напрацювань і брав участь у воркшопах, які ви проводили. Загалом тема змін до Правил дорожнього руху є для нас важливою. Ми вже раніше напрацьовували відповідні пропозиції від Львівської міської ради та надсилали їх до міністерства. І також вважаємо, що зміни необхідні.

Наразі в ПДР існують певні колізії, які створюють непорозуміння як для велосипедистів, так і для органів місцевого самоврядування — зокрема під час ухвалення інфраструктурних рішень. Наприклад, у межах проєкту «Безпечні шляхи до школи» ми працюємо над забезпеченням безпечного доступу дітей, зокрема на велосипедах. І тут стикаємося з обмеженнями в ПДР — зокрема з невизначеністю щодо того, де саме можуть пересуватися діти віком від 7 до 14 років. Фактично, відповідно до чинних правил, це можливо лише по велоінфраструктурі, але в умовах, наприклад, внутрішньоквартальних вулиць її облаштування часто є складним.

Також є колізії між державними будівельними нормами та ПДР. Наприклад, будівельні стандарти дозволяють організовувати рух велосипедів на вулицях з одностороннім рухом без облаштування окремих виділених смуг, тоді як чинні ПДР цього не передбачають. Для міст на кшталт Львова, де багато вузьких вулиць з одностороннім рухом, це суттєве обмеження. Водночас такий підхід міг би значно покращити і спростити пересування містом на велосипеді.

Окремо є питання організації лівих поворотів, пріоритетності проїзду — тут також існують неузгодженості. Усі ці моменти потребують врегулювання. Це дозволить підвищити безпеку, зменшити напругу між різними учасниками дорожнього руху та уникнути двозначного трактування норм. Важливо, щоб правила були сформульовані чітко й однозначно — як для водіїв, так і для велосипедистів».

Пресбрифінг став завершальним етапом національного партисипативного процесу підготовки Пакету пропозицій змін до ПДР України 2025–2026 у частині велотранспорту та ЛПТ.  Цей процес ініціювала та координувала U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва») за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна.