Спільнота U-Cycle: Юрій Шакалов

Продовжуємо серію інтерв’ю «U-Cycle — це yoU, Urban, Ukraine». U-Cycle — це не лише експертна громадська організація, а й спільнота однодумців. До неї належать команда офісу, ради, члени, друзі та волонтери організації. Знайомтеся, Юра.

Чим ти займаєшся в U-Cycle?

Фотографую.

Який у тебе професійний досвід?

Я фотографував з дитинства, в якийсь момент друзі почали мене просити фотографувати, а потім уже стали замовляти фотозйомку за гроші. Робив портретні зйомки, знімав весілля, концерти, їжу. Піком моєї комерційної кар’єри була фотозйомка для ресторанів Bali Bowl Cafe і Urban Space 500 у Києві. Найдивнішим замовленням було сфотографувати квіти, які вирощувала сусідка на продаж.

Окрім фотографії, я займаюсь музикою. Грав у гуртах «НастяЗникає» (контрабас) і «Тільки Світло» (бас-гітара, клавіші, флейта). Мені це дало можливість поїздити по різних містах на фестивалі та концерти, починаючи з 2015 року. Завдяки цьому я відкрив для себе Україну. Я завжди знаходив час погуляти по місту і знайти щось цікаве. Це дало мені розуміння, що моя країна не закінчується на Києві, Львові та Одесі. За цей час я перезнайомився з багатьма людьми, знайшов близьких по духу і по-новому відкрив життя. Одним з найпам’ятніших моментів була презентація в Прип’яті нашого альбому про Чорнобиль 26 квітня 2021 року, але, на жаль, зараз гурт «Тільки Світло» на паузі. Я би хотів зробити новий гурт, де я буду фронтменом. Якби я міг заробляти музикою достатньо грошей, то я би займався цим фултайм.

Наразі я працюю вебпрограмістом. Можу похвалитися тим, що жодного дня не працював в офісі. Влаштувався на роботу, коли ще був студентом КПІ, і потроху від чисто розробки програмного забезпечення перейшов до керування командою і розбудовою процесів. Мені подобається програмування, але мені цього мало для самовираження. 

Чи є в тебе волонтерський та активістський досвід?

Перший мій досвід волонтерства був у U-Cycle. Саме тут я зрозумів, як це кльово! Останнє цікаве волонтерство було вже під час війни. У перший місяць я став редактором новин у «Проєкті Р.І.Д.» про українську мову і культуру, який роблять мої друзі. З початком війни проєкт почав писати про волонтерські можливості та потреби в різних регіонах України, які я шукав, відбирав і публікував.  

Ще я викладав дистанційно в приватній школі — розповідав дітям про кібербезпеку.

Я є одним з 500 соціальних інвесторів громадського ресторану Urban Space 500 у Києві.

Що для тебе велосипед? Скільки км наїздив у житті?

12 500 кілометрів. Це дані Strava з 2017 року. Це при тому, що я навчився їздити на велосипеді вже в дорослому віці за рік до цього на старому велосипеді сестри. 

Велосипед для мене — це стиль життя. По-перше, це зручний транспорт. У Києві я можу доїхати на велосипеді набагато швидше, принаймні для моїх потреб, бо живу на Лук’янівці. Особливо, коли затори. Я рахував час і в мене виходить, що я доїжджаю швидше, ніж на таксі. По-друге, мені подобається велосипед як спосіб дослідження світу. Люблю досліджувати місто на велосипеді, для мене колись було відкриття, коли я побачив бруківку в лісі біля Павлівської лікарні. Потім я виявив, що це закинута вулиця. Велосипед — це такий вид транспорту, який дає змогу побачити достатньо багато, порівняно з авто і пішою ходою, але при цьому побачити це в деталях. 

Я беру участь у веломарафоні «Київська сотка» вже кілька років. Мій наступний етап — велоподорожі по Україні. 

Звідки ти дізнався про організацію вперше?

Я купив велосипед 2017 року, коли відчув, що хочу пересуватись Києвом на двох колесах. Тоді подумав, що було б класно знайти тусівку. У своїй стрічці в фейсбуці побачив якийсь допис тоді ще від Асоціації велосипедистів Києва. Мені сподобалося те, що організація робить для популяризації велосипеда як транспорту і я вирішив стати її членом. Буквально через пару місяців після цього мені подзвонила Маша Шененко (координаторка по роботі з членами і волонтерами на той момент — М.Б.) і запропонувала рахувати велосипедистів на Повітрофлотському мосту, якраз біля мого дому. Так я став волонтером Підрахунку велосипедистів

З Машею Шененко

За місяць після цього були Загальні збори в IZONE. Там я розвіртуалився з багатьма людьми і відчув, що мені комфортно з ними, це хороша тусівка. Можливо, на той момент я ще не дуже розумів внутрішні процеси організації і на що вони впливають, але мені було цікаво.

На Загальних зборах, літо 2018 року.

Я розумів, що це громадська організація і багато що робиться на волонтерських засадах. Природно, що саме фотографія була тим, що я можу дати Юсайкл. Бо це те, що я роблю добре і в мене є досвід різних зйомок. І, що важливіше саме для Юсайкл, репортажних зйомок. Я почав приходити на такі події, як Велопарад дівчат і флешмоб Велосипедом на роботу просто для себе, а потім мене вже почали запрошувати як фотографа на всі публічні події.

Я відчув себе на своєму місці, мені подобається фотографувати, подобається бути репортером, подобається, що відразу після події потрібно сісти і перебрати фотки, щоб їх встигли додати до пресрелізу і розіслати в ЗМІ. Відчуваю себе репортером гарячої події (сміється).

Чому ти приєднався до команди U-Cycle? 

Мені сподобалось, що робить організація, що вона сфокусована на велосипеді як транспорті, а не на спорті. Сподобався системний підхід — U-Cycle працює не лише з людьми, а й з законодавством, інфраструктурою, безпекою руху і промо велотранспорту. Починаючи від Велопараду дівчат, який показує, що будь-хто може їздити на велосипеді в будь-якому одязі, і закінчуючи велоДСТУ, які пояснюють, як будувати вулиці з велодоріжками.

На Майдані Незалежності під час флешмобу Велосипедом на роботу.

Яке найбільше досягнення, до якого ти був долучений у U-Cycle?

Мені здається, що мої фотографії дуже підсилюють промоцію велосипеда як транспорту через медіа і передають через зображення те, що не передати словами. 

Найбільша поразка?

Коли координаторки U-Cycle просили видалити їхні фото з альбому (сміється).

Який випадок із твоєї діяльності найбільше запам’ятався?

Вечірка в офісі Юсайкл, коли він ще був на вулиці Грінченка. Я зайшов туди перед репетицією з музичними інструментами. Грав разом з Машею Шененко — вона на синтезаторі, а я на флейті та гітарі. У той момент поєднались три мої іпостасі — музика, велосипед, фотографія. Бо як же я міг не фотографувати вечірку! 


U-Cycle
 — це експертна громадська організація, яка з 2007 року адвокатує велоінфраструктуру, популяризує велотранспорт і підвищує безпеку руху.

U-Cycle — це спільнота однодумців, об’єднаних спільними цінностями, місією та метою.

U-Cycle — це yoU, Urban, Ukraine.

Наша місія — створювати можливості для зручного та безпечного пересування велосипедом.

Наші цінності: чесність, рівність і відкритість, довіра, співпраця, експертність, відповідальність, проактивність, сталий розвиток.

photo
Марина Блудша

комунікаційна менеджерка U-Cycle

ПОДІЛИТИСЯ