Ми продовжуємо знайомити вас з нашою спільнотою в інтерв’ю, які започаткували до війни. До спільноти належать команда офісу, ради U-Cycle, члени, друзі та волонтери організації. Сьогодні про себе розповість Наталія Князева, знайомтеся.

— Чим ти займаєшся в U-Cycle?

Я координаторка спільноти U-Cycle. Це від мене приходить перший лист після заповнення заявки на членство чи волонтерство. Організовую разом з колегами події за участю членів організації та велоактивістів — Загальні збори, Відкриті простори, нетворкінги тощо. Саме зараз координую Підрахунок велосипедистів у Києві — велике дослідження, яке дає нам змогу зібрати дані про користувачів велосипеда та персонального електротранспорту й аргументувати розвиток велосипедної інфраструктури на вулицях міста. 

Також я активно долучена до координації нашої міжнародної кампанії #BikesForUkraine, яку ми запустили під час війни для допомоги волонтерському руху в містах, постраждалих від російської військової агресії. Разом з Настею Макаренко ми презентували її на зборах Європейської федерації велосипедистів у Берліні.

Я координувала програму Veloforum 2022, поки не почалась війна і ми готувались проводити наступну міжнародну конференцію в Запоріжжі. Раніше координувала наші urban cycling tours, велошколу з безпеки руху, Bike Camp, була програмною координаторкою урбаністичної літньої школи «Вулиці для людей» і Veloforum 2021. В організацію я прийшла працювати в 2018 році асистенткою проєктів. 

— Який у тебе професійний досвід? 

Я багато працювала і працюю з молоддю, була координаторкою «SVIDOMI: Урбаністична школа для підлітків», організувала багато літніх таборів для молоді. Багато років я є скаут-лідеркою, займаюсь неформальною освітою підлітків. 10 років працювала інструкторкою дитячо-юнацького туризму. У мене є досвід в організації заходів різного формату — подорожі, фестивалі, тренінги, квести, школи. 

— Чи є в тебе волонтерський та активістський досвід?

Я в громадському секторі з 8 років (сміється). У дитинстві була членом громадської організації — дитячого культурно-спортивного клубу «Бембі». Там займались неформальною освітою дітей, зокрема комп’ютерною грамотністю і навичками для туризму, а також громадянською освітою.

У 2015 році волонтерила в проєкті «Відкривай Україну» на Донбасі. Брала участь у презентаціях по школах, щоб заохочувати дітей до розвитку творчості через танець. А потім супроводжувала дітей на етапі розробки їхнього власного проєкту соціальної дії. 

Я була волонтеркою в European Voluntary Service (EVS) і Міжнародному скаутському центрі в Швейцарії. Люблю подорожувати, була вже у 18 країнах, у деяких із них волонтерила. Зараз багато волонтерю у своїй громаді разом з іншими мешканцями села Здвижівки, де живу.  Завдяки перемозі нашого проєкту на Громадському бюджеті ми відкрили молодіжний хаб у селі. Минулого року отримала премію голови Київської обласної державної адміністрації за внесок у розвиток молодіжного руху. Я голова молодіжної громадської організації «Агенція Вільного Розвитку». 

Під час окупації Київської області вивозила разом з чоловіком людей з-під Ірпеня. Під час активних бойових дій на Київщині возили гуманітарну допомогу в Макарів, а після деокупації — в наше село Здвижівку, яка була окупована 35 днів. Також на мене виходили з проханням завезти ліки родичам похилого віку в Києві. Одного разу ми привезли ліки на Оболонь і з’ясувалось, що це батько одного з наших членів U-Cycle.

— Що для тебе велосипед? Скільки кілометрів наїздила в житті?

Я не рахую кілометри і не їжджу дуже далеко, переважно я пересуваюсь на велосипеді у справах селом. Вважаю велосипед сучасним видом транспорту. Велосипед для мене — це про екологічне життя: ти не тільки покращуєш стан довкілля, але ще й турбуєшся про власне фізичне та психологічне здоров’я. Коли сідаю на велосипед, то мозок відразу очищується від потоку думок. Це як медитація, коли починаєш сприймати й відчувати світ у собі і навколо себе.

— Звідки ти дізналась про організацію вперше?

З соцмереж. Я побачила анонс флешмобу Велосипедом на роботу, але в мене тоді не було велосипеда. Можливість брати участь у таких подіях частково стала стимулом, щоб його купити. Заходила час від часу на сайт, дивилась, чим займається організація, а коли я шукала роботу, мені потрапила на очі вакансія асистентки проєктів. 

— Чому ти приєдналась до команди U-Cycle?

Для мене це можливість сприяти позитивним змінам у містах і розвивати спільноту. Мені відгукнулися меседжі, які транслює організація через свою діяльність, про те, що велосипедні міста — це міста щасливих людей,  що демократія — це коли всім є рівноцінне місце на дорозі, про те, що велосипед — не просто засіб пересування, а винахід, здатний змінити якість життя жителів міста та побудувати нові зв’язки.

— Найбільше досягнення, до якого ти була долучена в U-Cycle?

Літня школа «Вулиці для людей». Це перший проєкт, який я курувала від початку до кінця, починаючи від пошуку партнера і написання заявки і до фінального звіту. Я змогла застосувати тут усі свої знання.

Ця школа показала, що в Україні є запит на сучасні інженерні проєкти та безпечні, доступні й комфортні для всіх користувачів вулиці. А в інженерів є запит на сучасні знання і мережування. Ми отримали 122 заявки на участь у школі з багатьох областей України і навіть з-за кордону. Також було дуже цінно, що ми не лише привезли німецький досвід в Україну, а й показали, що українським містам теж є чим поділитися.

Результати літньої школи з пропозиціями рішень, як зробити вулиці на Подолі в Києві зручнішими, безпечнішими та привабливішими для людей, ми передали в Департамент транспортної інфраструктури Київської міської держадміністрації. 

— Найбільша поразка?

Наші urban cycling tours задумувались як соціальне підприємництво для генерування коштів для організації, але великих прибутків не принесли. З іншого боку, можливо, якби ми займались тільки цими екскурсіями, то результат був би іншим.

Водночас завдяки цій ініціативі ми разом з Мариною Блудшою створили велоекскурсію «Київ велосипедний», яка показує велосипедне обличчя міста від київського Велобуму 1890-х до сучасного стану велоруху і велоінфраструктури. 

— Який випадок із твоєї діяльності найбільше запам’ятався?

У день, коли я пройшла конкурс на вакансію, мене запросили у відрядження на Донбас. Уже на другий день я поїхала в Костянтинівку, де ми разом з колегами організували веловихідні — перший фестиваль «Круті педалі» в межах проєкту «Велосхід». Такі веловихідні ми зробили потім ще в семи містах Донецької та Луганської області.

На мене справила сильне враження мета проєкту — об’єднати людей через велосипед, і як саме це було втілено — велозаїзд містом, відкрита веломайстерня, велошкола з безпеки руху, зустрічі з веломандрівниками та лідерами українського велоруху, кінопоказ просто неба з велогенератором та ін. Приємно здивувало, що серед місцевих партнерів був молодіжний простір «Друзі», про яких я знала ще коли їздила волонтерити в Донецьку область.

U-Cycle — це експертна громадська організація, яка з 2007 року адвокатує велоінфраструктуру, популяризує велотранспорт і підвищує безпеку руху.

U-Cycle — це спільнота однодумців, об’єднаних спільними цінностями, місією та метою.

U-Cycle — це yoU, Urban, Ukraine.

Наша місія — створювати можливості для зручного та безпечного пересування велосипедом.

Наші цінності: чесність, рівність і відкритість, довіра, співпраця, експертність, відповідальність, проактивність, сталий розвиток.